Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.
Павел Никифорович Стародубец b. ~ 1887
Da Rodovid IT.
Clan (casata) alla nascita | Стародубец |
Sesso | Maschile |
Nome completo alla nascita | Павел Никифорович Стародубец |
Genitori
♂ Никифор Васильевич Стародубец [Стародубец] b. 1840 d. 1913 |
Eventi
~ 1887 Nascita: Висунск, Херсонский уезд, Херсонская губерния
Altro: один из основателей села Кобзарцы в Снигирёвском районе Николаевской области
Note
Слухаю про минуле маленького села Кобзарці Cнігурівського району і не вірю, що тут був цілинний степ, що тут дзвеніли шаблі і чумаки по зорях шукали дорогу до Криму, що це було колись панським маєтком і в роки війни ця земля була полита кров’ю. 1924-й – рік створення села Кобзарці.
Його активними засновниками були Степан Федотович Дмитренко, колишній наймит селянина-одноосібника Кобзаря, учасник першої світової війни, революції та громадянської війни, сільський учитель Гаврило Васильович Єфименко, Маркіян Родіонович Юхименко, Феодосій Кузьмич Гардик, *****Павло Никифорович Стародубець*****, а також активні організатори «Висунської республіки» Євген Ярошенко, Федір Юхименко та член революційного комітету М. Ярилович. А далі на село чекали: зміни назв – Кобзарське, Кобзарі, Кобзарці, колективізація, колгоспи, перші п’ятирічки, лихоліття Великої Вітчизняної війни, відновлення хліборобської ниви, розвиток тваринництва, введення у дію Інгулецької зрошувальної системи, радгоспи, сільськогосподарські підприємства…
Сьогодні це зветься одним словом – історія. Історія, яка зафіксована в матеріалах шкільного історико-краєзнавчого музею імені Героя Радянського Союзу Віктора Антоновича Веденка, який діє в Кобзарцівській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів.
Розпочав цю складну, але дуже важливу роботу за збереження пам’яті вчитель історії Іван Миколайович Гриценко разом із групою учнів. Матеріали збирали з усіх джерел: спогади місцевих жителів, матеріали з архівних фондів, листування, зустрічі. Раділи кожному спогаду, листу, фотографії, предмету. Зібрані матеріали в кабінеті історії просилися вже на стенди. У 1978 році дирекцією школи було прийнято рішення про виділення окремої кімнати для створення шкільного музею, а в травні 1997-го відповідно до наказу Міністерства освіти України його було зареєстровано як музей при закладі освіти імені Героя Радянського Союзу В.А. Веденка.
З нагоди 60-річчя Великої Перемоги над фашистськими загарбниками у 2005 році музей було переоформлено художниками-дизайнерами приватного підприємства «Гобелен» м. Миколаєва під керівництвом Е.В. Іваницького. Матеріали було систематизовано в сучасні експозиції і по окремих розділах.
Відкриваються двері і перехоплює подих. Вишиті сорочки, серед рушників найстаріший, вишитий у 1870 році, ткацький станок, прялки, рогачі, ціпки, серпи. Голос історії живе в кожній роботі, в кожному предметі. Погляд зупиняється на стендах «Історія села Кобзарці», «Доля моєї родини в долі України», «Острівок стабільності», «Школа в моєму житті», які розповідають про перших поселенців села, про земляків-орденоносців: славних хліборобів, тваринників, рослинників, про базове господарство «Веселий Кут», про долі випускників школи.
Чорним крилом розлук і тяжких утрат війна торкнулася майже кожної родини. Спогади ветеранів, фотографії, листи-трикутники, повідомлення, вже пожовтілі від часу, але в кожному з цих документів історія часу, миті, життя. У музеї зібрано багатий матеріал про земляка В.А. Веденка, який загинув, звільняючи землі Білорусії від гітлерівців у 1944 році, про партизанів-підпільників, про тих, хто визволяв маленьке село в березні 1944 року від чужоземців, про тих, хто потрапив до фашистської неволі. 55 чоловік не повернулися з фронтів, а на фотографіях у музеї вони молоді та живі. Музей школи – це живий організм, який діє, який дає поштовх до нових питань, нових пошуків.
На базі музею працює група юних дослідників, а керує роботою педагог-організатор школи Т.І. Юськів. Командою музею досліджені сторінки життя нашого земляка Героя Радянського Союзу Віктора Антоновича Веденка; ведеться літопис про ветеранів Великої Вітчизняної війни та дітей війни, які повернулися додому і нині проживають у селі Кобзарці; проводиться пошуково-дослідницька робота щодо наших односельчан, які під час війни перебували на примусових роботах у Німеччині. Наразі залишилося лише четверо колишніх остарбайтерів і двоє дітей, які народилися в неволі. Всі зібрані матеріали: фотографії, спогади, відеозаписи, зберігаються в музеї і використовуються для проведення годин спілкування та уроків Мужності.
Предмети домашнього вжитку також тіснять один одного, тому що кожен клас виконує певну дослідницьку роботу з вивчення історії рідного краю. Книга побажань зі словами подяки за добру справу майорить різними почерками випускників та гостей із Херсона, Миколаєва, Дніпропетровська, Києва, Севастополя, Ташкента, Росії. Нині шкільний музей є символом села Кобзарці, яке живе у вихорі сьогодення. Тож буде написана ще не одна сторінка про життя, яке згодом стане історією і займе почесне місце в музеї людської пам’яті.
Юлія ПАНЧЕНКО из газеты "РІДНЕ ПРИБУЖЖЯ" 5.02.2011
Degli ascendenti per i descendenti
Descrizione fisico: по другим документам родился 1788 года
Casta/classe sociale: однодворец/после висунский поселенец/
Occupazione: староста I части Висунска/упомянут 1848г./
Matrimonio: ♀ Елизавета Никифоровна Снеговая (Стародубцева)
Morte: 23 luglio 1883, посад Висунск(Батурино), Херсонский уезд, Херсонская губерния
Matrimonio: ♂ Евстратий(Елистрат) Никифорович Снеговой
Numero di matrimoni: вышла замуж 2-м браком за Саглаева в 1829 году
Matrimonio: ♂ Тит Хардиков
Matrimonio: ♂ Филипп Саглаев
Matrimonio: ♀ Феодосия Алексеевна Дюмина (Стародубец)
Altro: 1822, с.Владимировка, Херсонский уезд, женился
Casta/classe sociale: висунский поселянин с 1809 года
Matrimonio: ♀ Ксения
Morte: 1828, Висунск(Батурино), Херсонский уезд, Херсонская губерния
Matrimonio: ♀ Домникия
Matrimonio: ♀ Евдокия Михайловна Захарова (Шумакова)
Fatto 1: 1825, Висунск, женился
Censiramento: 1844, Висунск, Херсонский уезд, упомянут в списках жителей
Morte: 1883, посад Висунск(Батурино), Херсонский уезд, Херсонская губерния
Residenza: Висунск, Херсонский уезд
Matrimonio: ♀ Евдокия Дмитриевна Иноземцова (Шумакова) , Сергеевка, Херсонский уезд
Morte: 1876, Висунск
Altro: женат с 1836 года
Matrimonio: ♀ Евдокия Ивановна Овчаренко (Шумакова)
Matrimonio: ♀ N./жена Тихона/
Morte: 1863, Висунск, Херсонский уезд, Херсонская губерния

Fatto 1: 4 novembre 1836, Висунск(Батурино), бракосочеталась
Matrimonio: ♂ Климентий(Клим) Власович Веденко-Куцой , Висунск(Батурино)
Matrimonio: ♂ Артём Лукьянович Луста
Matrimonio: ♀ Евфросиния Васильевна
Servizio Militare: Фельдфебель, унтер-офицер 68-го батальона
Matrimonio: ♀ Анна Григорьевна
Morte: 1889, Висунск(Батурино)
Matrimonio: ♀ Евдокия Ивановна ? (Стародубец)
Matrimonio: ♀ Наталья
Morte: 1886, Висунск(Батурино), Херсонский уезд, Херсонская губерния
Morte: 1883, Висунск, Херсонский уезд, от чахотки
Casta/classe sociale: дочь висунского поселенца
Matrimonio: ♂ Семён Иосифович Цукаленко
Fatto 1: 8 febbraio 1870, Висунск/Батурино/, брак
Morte: 29 marzo 1883, посад Висунск(Батурино), Херсонский уезд, Херсонская губерния