As of 18 August 2010, you must register to edit pages on Rodovid (except Rodovid Engine).

Иван Фёдорович Кандыба b. 1842 d. 1889

Da Rodovid IT.

Persona:341279

Albero completo
Discendenti (Inventario)

Clan (casata) alla nascita	Кандыбы
Sesso	Maschile
Nome completo alla nascita	Иван Фёдорович Кандыба
Genitori ♂ Федір Васильович Кандиба [Кандиби]

Eventi

1842 Nascita: Российская империя

figlio(a) nascita: ♂ Василь Іванович Кандиба [Кандиби]

figlio(a) nascita: ♀ Галина Іванівна Кандиба (Грекова) [Кандиби]

Matrimonio: ♀ Олександра Василівна Грищенко (Кандиба) [Грищенки] b. 1862 d. 1929

4 dicembre 1878 figlio(a) nascita: Российская империя, ♂ Александр Иванович Кандыба [Кандыбы] b. 4 dicembre 1878 d. 22 luglio 1944

1882 figlio(a) nascita: ♀ Марія Іванівна Кандиба (Голубєва) [Кандиби] b. 1882 d. 1958

1889 Morte: Российская империя

Note

Кандиба Іван Федорович (1842-1889) - батько О. Олеся. Дати життя Івана Федоровича встановлюємо орієнтовно: далі у своїх авто біографічних записах письменник фіксує, що батько був удвічі старший матері, коли народився О. Олесь. Тобто: якщо Олександра Василівна в 1878 р. мала 18 років, то Іван Федорович, мабуть, - 36 (звідси і рік його народження - 1842). Якщо, як згадує Галина Грекова, Олександра Василівна залишилася вдовою в 27 років («Поет...», с 10), то дата смерті Івана Федоровича - 1889. Такі підрахунки підтверджують і слова самого письменника: «Коли мені було одинадцять років (тобто, в 1889 р. - Н. Л.), батька не стало».

Такі підрахунки підтверджують і слова самого письменника: «Коли мені було одинадцять років (тобто, в 1889 р. - Н. Л.), батька не стало» («Автобіографія...», с 42). Галина Грекова з любов’ю і ніжністю згадує Івана Федоровича: «Батько знайшов роботу на Волзі, в колишньому Царицині, у знайомого рибопромисловця, і змушений був покинути сім’ю. [...] Батько надсилав гроші, а в свята приїздив сам. Пам’ятаю щасливі дні, коли він, запорошений снігом, входив до хати. Які привабливі речі він нам привозив - опудала звірів, іграшки! Батько мав надзвичайно добре серце, скрізь сіяв добро своєю щедрою рукою. Нас, дітей, він дуже любив» («Поет...», с 10). О. Олесь пригадує, що його батько «був незвичайної доброти людина; напр[иклад], колись купець Бала- щенко прийшов до нього, впав до ніг і сказав, що його будинок продають з авкціона; він вийняв 120 000 руб[лів] і дав йому. Допомагав бідним грошима, дровами, соломою. Раз прийшов до Івана Хведоровича бідняк і просив дать йому чоботи; він зняв із себе чоботи й оддав, а сам взув старі, що були на горищі. Коли він умер, то всі вбогі, що користувались його доброчинністю, дуже шкодували й, як каже поет (О. Олесь - Н. Л.), «скидали мені маленькому шапки на ознаку пошани до батька, так що в мене лились сльози» («Спогади...», с 46). Про Івана Кандибу і Галина Лащенко писала: «Про нього збереглася пам’ять як про людину чесну й непідкупну, до того ж дуже здібну. Так казали люди, які близько його знали. Він ніжно любив свою дружину, від якої був набагато старший» («Поет...», с 18).

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Sldt/2009_4/7.pdf

Дед будущего поэта Федор Кандыба торговал рыбой, а отец Иван Федорович работал на рыбных промыслах в Астрахани, где и утонул в Волге. Тогда Александру Олесю, старшему из детей, исполнилось одиннадцать лет.